Іван Якович Франко (1856 - 1916) - український письменник, вчений, політичний діяч.
Закінчивши школу, навчався в гімназії, попутно працював, щоб забезпечити собі життя після смерті батьків. Вища освіта в біографії Івана Франка було розпочато в 1875 році в університеті Львова. Там приєднався до «Москвофільські партії». У 1877 році був заарештований, 9 місяців провів в ув'язненні, так і не зміг довчитися в університеті. У подальшій біографії Франко ще двічі перебував під арештом - в 1880, 1889.
Під час ув'язнення зібрав значний матеріал для своїх творів. В душі письменника розгорівся вогонь боротьби з несправедливістю, який знайшов відображення в його романах. З 1885 по 1887 Франко працював головним редактором видання «Зоря». Велику популярність серед народу отримали його збірка «З вершин i низин», повість «Міссiя», «Чума».
Також біографія Івана Франка відома як активного громадського, політичного діяча. Разом з Павликом він організував партію строгих демократів - Російсько-українську радикальну партію, довгий час публікував видання «Народ». У 1893 році вийшов ліричний збірник Франка «Зів'яле листя». Приблизно з того ж року знову присвячує себе навчанню.
За дослідження про Міцкевича Івану Франку заборонили друкуватися в Польщі. Ставши співпрацювати з суспільством Шевченко, Франко почав працювати редактором «Лiтературно-Наукового Вiстніка».
З тих пір видав безліч вчених творів. Помер великий український письменник в 1916 році в бідності.