У центрі твору "Сліпий музикант", Короленко – образ Петра Попельського, який від народження не міг бачити. Його важкий шлях до відкриття світу є сюжетом твору. Це повість про духовне випробування особистості, яка має знайти саму себе, сенс свого існування серед людей.

Петро Попельський з допомогою дядька Максима й мандрів із бідними сліпими до Почаївської лаври ввійшов у реальне життя. Він пройшов тими шляхами, якими йде його народ, і разом із народом відкривав для себе не тільки великі страждання, а й мудрість і красу людських взаємин. Це допомогло Петрові по-іншому подивитися на себе й на свою сліпоту. Він зрозумів, що фізичну ваду можна перемогти силою духу. Письменник стверджує, що людина завжди може знайти своє місце в житті, якщо вона зосередиться не на своєму горі, не на  болючих переживаннях, а знайде духовну мету існування.

Петро Попельський знайшов таку духовну мету — це мистецтво (музика), що веде його до пізнання світу й самого себе. Подружнє життя з Евеліною й народження сина — не сліпого, а зрячого, стало для Петра винагородою за його болісні шукання, та зробило його щасливим.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (2 Votes)