Як у творі автор називає Федька? (мужиченя, паршивець, одурілий хлопець, шибеник, мурло репане, нещастячко, сибіряка, халамидо, ідоляко, люципере. Халамидник -  бешкетник)

Федька називають усі халамидником. Чому? Як ви розумієте значення цього слова? (Бешкетник, витівник)

Як про Федька говорять ображені ним хлопці? (« Халамидро! Босявка! Зараза!»)

А як мати називає сина? (Сибіряка). Чому? (Федько мужньо тримається, коли його карають, ніколи не проситься і не плаче).

Про які риси характеру свідчить така поведінка Федька? (Федько мужній, сильний, терплячий, правдивий, міг би відбрехатися, але не любить брехати, не видає товаришів).

Як до таких рис сина ставиться батько, а як – мати? (Батько позитивно, схвально. «Вибивши «сибіряку», батько вийма з кишені дві або три копійки й дає йому: – То тобі  за те, а це за те, що правду говориш…»  Мати не схвалює поведінку сина: «Так-так, потурай йому, давай йому гроші, давай. Він навмисне робитиме бешкет, щоб правду сказати..» )

Зачитайте, чому Толя хотів піти на річку? («Толі страшенно хотілося подивитись, як Федько буде стрибати з крижини на крижину. Він пострибає і, розуміється, злякається й почне плакати; його знімуть із криги, а всі потім будуть із його сміятися. Хай не задається»?)

Як характеризує Толю таке його бажання: (Толя злий, підлий, непорядний)

Передайте засобами акторської майстерності , як Толя підбурює Федька вийти на лід. («- Нізащо не зробиш! – сказав Толя Федькові, киваючи на річку». «-Ану, спробуй! – знову сказав Толя. – Ти ж хвалився, що будеш їздити на крижинах. Ану!» - «А Толя бачив, як у Федька навіть губи побіліли, а очі стали такі чудні, гострі, коли він вдивлявся в кригу. Ага! Мабуть, боїться».

Толя так пояснив емоційний стан Федька. А як ви його поясните? (Федько розуміє небезпеку виходу на кригу, але він сповнений рішучості це зробити).

Передайте засобами акторської майстерності ,як автор передає крайнє хвилювання і напругу Федька, який виходить на кригу. «- Тільки ви мовчіть… – тенором сказав усім Федько. ­ - А то як побачать, що я хочу переходити на той бік, то не пустять… - Ну, гляди ж! – промовив він до Толі якимсь чудним голосом і пішов просто на кригу». (Автор передає хвилювання хлопчика через тон голосу - «тенором сказав», «чудним голосом»).

Федько, ризикуючи життям, рятує Толю. Як Толя віддячив своєму рятівнику? (Залишив у смертельній небезпеці. Не подав Толі палицю).

То чому ж він, дійсно, не провів якесь більш ретельне розслідування, не розпитав у свідків, що відбувалося на кризі? (Він же пан, і не в панських звичках турбуватися про долю бідняків. Він почув те, що хотів почути. А доля Федька йому байдужа).

Чому Федько сказав неправду батькові Толі. (Федько дуже добрий, співчутливий хлопчик; від природи правдивий, він збрехав батькові Толі, щоб врятувати хлопця від покарання).