Характеристика образи героїв Мумі-Троль "Капелюх чарівника", Туве Янсон:

Мумі-троль: син Мумі-мами та Мумі-тата, а також кращий друг Нюхмумрика (Снусмумрика). Дуже зворушливий та чутливий. В цілому хоробрий, але іноді полохливий… Легко заводить нові знайомства, чим завдає дещицю головного болю своїй мамі…

Мумі-мама: дружина Мумі-тата, вона ж мама Мумі-троля. Найкраща в світі мама! Завжди готова прийняти чергову порцію нових друзів улюбленого сина, нагодувати, приголубити й покласти спати усю цю ораву.

Мумі-тато: Мумі-тато одружений на Мумі-мамі, він же є батьком Мумі-троля. Був народжений за дивного розташування зірок й залишений у Будинку для Підкидьків Гемулихи. В молодості багато мандрував. Сам побудував Дім. Також, він найвідоміший письменник Мумі-долу.

Пхик (Чмих, Сніфф): Син тваринки Сос та Шмиглика. Він же Маленька Тваринка. Трішки жадібний, любить поскиглити… Небайдужий до усього яскравого й солодкого. Знайшов чудову печеру.

Ондатр (Вихухоль): Справжній філософ. Цілими днями лежить у гамаку з розумною книжкою. Турботу про себе сприймає,  як належне. Зануда.

Мумрик-Нюхайлик (Нюхмумрик, Снусмумрик): Син Мюмли-мами та Юксаре. Звідний брат Мюмли. Рідний брат Крихітки Мю. Вільний птах. Любить палити люльку та грати на губній гармошці. Не любить заборонних табличок, будинків та сторожа парку. Кожне літо проводить у Мумі-долі, а восени йде у далекі краї.

Хропик (Хропусь, Снорк): Хропка – брат Фрекен Хроплі. Зовні схожий на Мумі-троля, але змінює колір, залежно від настрою. Любить головувати на різних зборах. Дуже серйозний тип.

Хропка (Хропля, Фрекен Снорк): Сестра Хропки. Володарка пухнасту гривку та золотого браслета, що вдягають на ногу. Любить прикраси й крутитися перед дзеркалом. Була врятована Мумі-тролем від хижого куща.

Чарівник і його Пантера: Досить хоробрий. Виконав по одному бажанню усіх жителів Мумі-долу. Може все. Він триста років шукав велетенський рубін (Король Рубінів), який Тофсла та Віфсла, вірогідно, «свиснули» у Морри.

Тофсла та Віфсла: Двійко маленьких спритних товаришів з великою валізою. Розмовляють погано зрозумілою мовою. Гарні, але безтолкові. Люблять молоко та вміст своєї валізи.

Гемуль філателіст-ботанік: Фанатичний колекціонер-профан. Мумі-тато так характеризує гемулів: «Гемулі досягають майже подвійної висоти звичайної папороті. У них витягнуті й дещо пригнічені обличчя. Рожеві очі. Немає вух, але замість них кілька жмутиків синього або кольору імбиру волосся. Гемулі – зовсім не видатні інтелектуали й легко стають фанатиками. Їхні ноги надзвичайно великі й пласкі. Вони не можуть навчитися свистіти, й тому не люблять будь-який свист.» Усі гемулі досить занудливі. Люблять керувати й ніколи не визнають своєї неправоти. Як правило, щось колекціонують.

Гатіфнати: З пояснень Мумі-мами: «Це такі дрібні чарівні звірята. Здебільшого вони невидимки. Іноді вони живуть під мостинами в людей, й чутно, як вони прокрадаються там увечері, коли в будинку все затихає. Але частіше вони бродять світами, ніде не зупиняючись, ні про що не турбуючись. Ніколи не можна сказати, веселий гатіфнат  чи злий, опечалений він чи здивований. Я впевнена, що у них взагалі немає ніяких почуттів.» Гатіфнати з’являються на світ із зернят у день літнього сонцестояння. Мандрують по всьому світу в маленьких човниках. Раз на рік збираються на своєму таємному острові й дізнаються про погоду за великим барометром. Дуже наелектризовані.

Мора: Холодна , страшна, жахлива…але дуже самотня. Сідає на кожен вогник, звичайно, щоб зігрітися, але , зрозуміло, гасить його.