У повісті «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха розповідь ведеться від імені головного героя — хлопчика Михайлика. Він розповідає про своє життя і про свої переживання, про своє ставлення до всього, що він бачить навколо, свідком і учасником чого доводиться бути йому самому.

Повість є ліро-епічним твором, в якому епічна розповідь часто перерива­ється ліричними відступами. Та й вся оповідь щедро забарвлена ліризмом.

Автор у творі з великою любов'ю оспівує простих людей з народу, щедрих душею, які відкрили Михайлику дорогу в життя, прищепили йому любов до праці й книги, добра і краси в житті.

Головним героєм є Михайлик, тобто сам Михайло Панасович Стельмах в дитячі роки. Отже, у творі найширше змальовано дитячі роки Михай­лика, йога взаємини з однолітками, з дорослими, зокрема з батьками та родичами, сусідами. Проте в усьому письменник зумів показати життя; цілої епохи —- перших років після революції.

У творі змальовано події 1921-1922 років в українському селі Дяківцях, і показано становлення нового суспільного ладу на Поділлі. Показано зростання культури і освіти, потяг колись неписьменних сільських людей до науки, прагнення учити хоч своїх дітей, коли царського ладу самим не довелося опанувати шкільну освіту. Показано і взаємини між багатими та бідними на селі, роль комітетів бідноти.