Портретна характеристика (цитатна) Джулії повість «Альпійська балада», В. Биков:
«Джулія теж засміялася, понюхала квіти, утопивши в букеті все своє маленьке, зграбне личко.»

«йому здалося, що цілу вічність не бачив оцих променистих радісних очей, ніжносмуглявого обличчя, скуйовдженого, коротко підстриженого волосся»
«вітер куйовдив її коротке волосся.»
«Іван мовчки накинув одежину на худенькі гострі плечі.»
«Тоді він уже з більшою приязню, ніж досі, подивився на дівчину, на її мокре, смугляве і знову радісне обличчя. Вона не одвела усміхненого погляду, взяла із зубів колючку і пустила її за вітром.»
«За мить унизу на галявину між дерев вибігла легка смугаста постать, на вигляд ніби підліток, озирнулася, жваво скинула очима вгору й побачила його»

Джулія була веселою молодою дівчиною з променистими радісними очима та легкою посмішкою. Її легка постать нагадувала постать підлітка, а коротке світле волосся ще більше це посилювало. У Джулії було маленьке виразне обличчя із тонкими артистичними рисами. Завжди здавалося, що вона радіє чи грається.  

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (2 Votes)