Аналіз вірша "О слово рідне! Орле скутий!..", О. Олесь:

Тема: питання призначення поезії в житті народу та ролі поета в суспільстві.

Ідея: висловлина рядками - О слово! Будь мечем моїм! Ні, сонцем стань! Вгорі спинися, Осяй мій край і розлетися Дощами судними над ним.

Вірш "О слово рідне! Орле скутий!.." є палким признанням митця в любові до рідної землі, до мови своїх дідів-прадідів, войовничу й волелюбну міць якої автор, услід за П. Кулішем і Лесею Українкою, порівнює з мечем. У той же час вона для нього — сонце, тобто невичерпне життєдайне джерело, у якому шукатимуть силу й натхнення грядущі поколін­ня українців-патріотів. Поет дорікає тим сучасникам-манкуртам, що забули свою мову — "співочий грім батьків моїх".

Художні засоби: риторични вигуки й звертаннями: О слово рідне! Орле скутий!.., пейзажні порівняння: шум дерев, музика зір блакитнооких, шовковий спів степів широких, метафорични епітети: співочий грім, шов­ковий спів, левій рев Дніпра, міфологічно-біблійна символіка: дощами судними. Анафора: О слово! підсилює патетичність звучання, надає поезії урочистості, динамізму й мелодійної завершеності.

Поетичні засоби: чотиристопний ямб

0.5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 0.50 (1 Vote)