Аналіз вірша "О панно Інно", П. Тичина:

Жанр: поезія інтимної лірики.

Тема: страждання й суперечливі почуття закоханого хлопця, якому дівчина не відповіла взаємністю. Душа героя роздвоєна, він страждає від кохання до сестри панни Інни, проте читач переконаний, що є свідком любовного признання саме панні Інні: Сестру я вашу так любив — / Дитинно, злотоцінно. /Л ю б и в? ... Я ваші очі пам ’ятаю, / Я к музику, як спів...

Композиція. Вірш являє собою монолог ліричного героя. Монолог складається з двох вось­мивіршів (октав). Рядки восьмивірша ямбічні. Змістова організація вірша досить складна. Щоб передати сум’яття, що панує в душі ліричного героя, автор вдається до опозицій, по­будованих на антонімії: Я Вам чужий — я знаю. / А хтось кричить: ти рідну стрів!

Ідея: життя — це чергування втрат і над­бань, які є однаково прекрасними, тому варто дорожити кожною прожитою хвилиною. Висловлюючи це переконання, поет вдається до символіки кольорів: білого — символу чистоти й водночас забуття, блакитного кольору неба — надії і кохання. У поезії поєднуються зо­рові (вікно, сніги, небо, очі), слухові (тиша, хтось кричить, шепіт гаю, ридаю) та музичні (як музика, як спів) образи, для творення яких Тичина використовує алітерацію (Зимовий вечір. Тиша. Ми.) та асонанс (О панно Інно, панно Інно!; Сніги, сніги, сніги...).