Аналіз твору вірша "Заворожена криниця", П. Куліш:

Тема: відтворення чарівної краси квітучого саду та незвичайної криниці "серцю на відразу".

Ідея: уславлення краси природи, що здатна впливати на душевний стан людини, заворожуючи її не тільки ароматами квітів, а й прохолодою чистої джерельної води.

Основна думка: вода — символ життя, яка надає наснагу ліричному герою, сприяє його романтичному настрою.

Жанр: пейзажна лірика.

Художні засоби: метафори: «квіти зоряють, плавлють», «тихо процвітає сад»; епітети: «любий сад», «дивні солодощі», «бджоли золоті», «за­ворожена й заклята криниця», «вітре тихий, буйний, крилатий»; порівняння: «квіти, як в Божім раю», «гудуть бджоли золо­тії, мов з Едему тихі дзвони»; повтори: «зорям и. зорять», «нехай ллється»; риторичні оклики: «Вітре тихий від заходу!» «Вітре буйний Аквілоне!».

Інформативне ґроно до образів поезії:
Сад: Тихий; Любий; Ароматизований; Сповнений дивними солодощами та гудінням — дзвоном бджіл; Квітучий; Виноград.
Криниця: Серцю на відраду; Водиця заворожена і заклята; Чиста вода — прохолодна; Схована в кринах.
Вітер: Крилатий; Від заходу — тихий; Віє чарами; Змушує квіти капати ароматами; Дме чарами; Аквілоне — вітер буйний.