Тема: розповідь про героїчний опір захисників Вестерплятте.

Ідея: Захист Батьківщини – обов’язок кожного та возвеличення солдатського подвигу захисників.

Жанр: патріотична лірика

Художні засоби. Епітети: осяйні поляни, рівний крок, час чудесний, верес небесний. Порівняння: стояли в Гданську ми, як мур. Метафори: дні спинили плин, ми в хмарах після бур, не брали нас гармати. Антитеза: вітри зими - теплі дні, боліли рани - весела путь. Повторення: Солдати з Вестерплятте. Персоніфікація – путь веде, зір плине, слух сяга зірок.

Автор: Константи Ідельфонс Галчинський - польський поет і перекладач.

Роки життя: 1905-1953 рр

Назва твору: «Пісня про солдатів з Вестерплятте»

Читати вірш К.І. Галчинського «Пісня про солдатів Вестерплятте» (переклад Д.Самойлова)

Когда пришли лихие дни
и сгинули солдаты,
на небо строем пошли они,
солдаты с Вестерплятте.
(А в том году было чудесное лето.)
И пели так: - Для нас пустяк,
что ранены сегодня,
зато легко, чеканя шаг,
идти в луга господни.
(А на земле в том году была уйма вереску для букетов.)
Стояли в Гданьске мы стеной,
покуда не были смяты,
теперь восходим в мир иной,
солдаты в Вестерплятте.
И тот, кто взор и слух напряг,
услышит отдаленно
в высоких тучах мерный шаг
Морского батальона.
А мы поем: - Превыше туч
живем, на солнце греясь,
пойдем гулять средь райских кущ,
ломая райский вереск.
Но если будет в дни зимы
земля тоской объята,
опять придем в Варшаву мы,
солдаты с Вестерплятте.