Художній аналіз та паспорта-характеристики вірша "Якщо..." Дж. Р. Кіплінг:
Тема: Якою повинна бути справжня людина

Ідея: Людина повинна залишатися собою у різних життєвих випробуваннях, зберігати вірність моральним принципам

Основна думка: «Людиною має право називатися лише той, хто в будь-яких ситуаціях прагне і вміє залишатися самим собою, йти своїм шляхом у житті, не втрачати почуття гідності ані перед юрбою, ані перед королем, робити добрі справи, не хизуючись цим».

Автор: Д. Р. Кіплінг

Жанр: Балада

Вид лірики: Філософська лірика

Час написання: 1910.

Проблеми порушені у творі: сенсу буття, вибору шляху, морально-етичні проблеми.

Художні образи: Ліричний герой, ідеал Людини,
Ліричний герой вірша Р. Кіплінга дає пораду синові щодо кожної хвилини життя: «Берегти кожну хвилину. Працювати над собою, не шкодуючи себе. Кожна хвилина наповнена змістом…»

Тональність: Стоїчна

Художні засоби вірша "Якщо": Анафора - у тексті вірша повторюється слово «якщо». Так починаються 13 рядків поезії. Слово «якщо» кожного разу посилює складність життєвих обставин, які має пройти ліричний герой, Епітети - «дальня путь», «бідний люд», «дишиш в повні груди», метафора, порівняння, Антитези - «успіх» — «поразка», «загубили» — «відродив», «оплески» — «каміння», «вистоїш» — «упали духом», «юрба» — «король» та ін. У вірші переважають іменники і дієслова. Перші допомагають створити враження констатації факту, другі надають текстові динамізму.

Таблиця-антитези «Світ — людина» (Антитезу використано для співставлення різних життєвих позицій.)

Моральний кодекс справжньої людини втілено у вірші «Якщо...» («If»). Це один із найгуманніших творів письменника, у якому проголошуються вічні цінності — честь, мужність, воля, відданість високій меті.

сина. Батько знає, що гідне життя прожити важко, але можна, якщо дотримуватися шляхетних правил поведінки. Моральні настанови Кіплінга позбавлені нудного повчання. Вони не пригнічують, а підносять над буденністю, спонукають триматися на висоті.

Вірш Кіплінга — це кодекс поведінки «тебе» серед «них». Яким же ти повинен бути? Насамперед — бути собою, не прагнути стати як всі.

Письменникові не було байдуже, яким буде людське суспільство, адже в ньому житиме і його син. Свої роздуми з цього приводу він і відобразив у вірші «Якщо...».

Переклад Є. Сверстюка
Як вистоїш, коли всі проти тебе —
Упали духом і тебе клянуть,
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх зневіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять — в мрійництво не впасти
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти зможеш в прориві одному
Поставить все на карту і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати навіть слова не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти.
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.

Коли... (Переклад М. Левіної)
Спокійним будь, коли всі шаленіть
І за шаленство ще й тебе клянуть;
Коли ніхто тебе не розуміє –
Звіряйсь на себе і спокійним будь;
Чекаючи, не виснажись від втоми;
Ошуканий, не вдайся до брехні;
Не видавайся янголом нікому
І не зважай на вигуки дурні;
Свої думки завжди обстоюй тихо,
В безодню марних мрій не поринай,
Готовий будь зустріти Щастя й Лихо –
Вони ж близнята, це ти добре знай;
Тримайсь, коли твої слова злочинно
Перевертають підлі брехуни;
Коли ж усе, що ти створив, загине –
Перепочинь і знову розпочни;     
Будь здатен все найкраще, що ти маєш,
На стіл покласти, взятися до гри,
І не шкодуй, коли ти все програєш, -
Докупи сили і думки збери;
Умій примусить Серце, Нерви, М’язи,
Позбавлені снаги, тобі служить,
Коли душа згоряє вся одразу,
І тільки Воля каже: “Треба жить!”;
У натовпі собою залишайся,
А з королями гідність зберігай,
Ні ворогу, ні другу не піддайся,
Надмірної поваги не шукай;
Нехай секунда кожна у хвилині
Тебе веде до вірної мети –
Тоді весь світ до ніг твоїх полине,
І це не все – тоді Людина ти!