Зінько Сивашенко повісті "Під тихими вербами", Борис Грінченко добре продуманий автором персонаж. Розвиток особистості насамперед через самоосвіту і читання, осмислення ідеалів громадського життя вповні представлені у образі головного героя повісті.

Деякі цитати до образу Зінько "Під тихими вербами":

"Зріс трохи Зінько, парубком уже був, заманулося йому вивчитися читати… книга була Зінькові така зрозуміла, така зрозуміла, як ще ні одна в світі: кожне тобі словечко в їй Зінько тямив, розумів і почував, бо воно йому якось до душі, до серця промовляло. Звалася та книга "Кобзарь Тараса Шевченка", і як Зінько читав її, то так, мов батька рідного чув, або до пісні, що кохана дівчина співає, прислухався"

"Купував і читав багато і врешті покинув. Здебільшого йому траплялися недотепні, а часом і гидкі книжки".
"…все дужче опановувала Зінька одна думка і не давала йому спокою: думка завести в громаді такий лад, щоб по правді все робилось, хотілось бачити свою громаду в усіх справах розумною, правдивою та дружною. Тоді б усім було добре, всі щасливо та гарно жили б"

Образ Зінька не позбавлений національних устремлінь, хоча головними питаннями для нього є радше соціальні ("правильний" суспільний лад, рівноправність людей у громаді, справедливість) та загальнолюдські (таємниці світобудови, мета-фізичні поняття).