Рахіра має великий вплив на Саву ("вона відбирала йому весь розум і всю свідомість його єства, була для нього богинею й держала його при собі, мов магічною силою"). Проте дівчина бідна, її батько походив з циган і був безземельний. Тому Федорчуки проти одруження Сави з Рахірою.

Рахіра - це дівчина-лиходійка, яка сіє зло у душі Сави, намовляє його на переступ. Постає демонічна натура, яка від батька успадкувала злодійкувату вдачу, росла лінивою, лицемірною, злою. Власницький інтерес наштовхнув Рахіру вибудувати далекосяжний план: вона прагне заволодіти землею Федурчуків будь-якою ціною, мріючи стати господинею, утвердити свій соціальний статус. З цією метою вона намовила Саву на вбивство Михайла, що, на її думку, відкриє їй шлях для заможного життя.

Сава "з лиця подобав на матір і був би гарний, коли б не його безустанно заблуканий погляд, що мав у собі щось зимного й неспокійного. З його ніжного, майже дитячого обличчя вражав його погляд прикро і відтручав від себе. Холодним, мов ніж, зимним блиском, що постепенно змагався, відпихав від себе". Батьки не знайшли "ключик" до серця хлопця, не зуміли перебороти його вади характеру, тож Сава виріс хитрим, підступним, лінивим, впертим, злим, цинічним і заздрісним.

Таким чином, на вчинок Сави не стільки вплинула влада землі, як моральні мотиви, його духовна дегродація, темное начало у душі героя.