Головною думкою твору у повісті "Сіроманець" письменник навчає нас жити в гармонії з природою; бережливо, з повагою ставитися до матінки-природи, частинкою якої є й людина; розрізняти добро і зло; бути милосердними й співчутливими; цінувати дружбу та взаємодопомогу.

Потрібно гуманно ставитися до беззахисних тварин, треба бережливо, з повагою ставитися до природи, частинкою якої є й людина, залишаються вірними один одному; твір вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її потребує.

Попри всі випробування, які трапилися на шляху хлопчика й вовка, попри людські негативні вчинки, зло та жорстокість, перемагає дружба та вірність.

У творі зображено протистояння добра і зла, втілення людської доброти й бережного ставлення до хижих тварин. Головними носіями цього є Сашко та Андрій. Він вчить захищати тварин, цінувати вірних друзів та завжди приходити на допомогу тим, хто її потребує.

Паспорт твору «Сіроманець»

Жанр – повість.

Тема – зображення неймовірної дружби Сашка зі сліпим вовком Сіроманцем.

Ідея – уславлення дружби хлопчика і вовка як приклад гармонії людини й природи.

Головна думка – людина повинна бережливо, з повагою ставитися до матінки - природи, цінувати вірних друзів, завжди приходити на допомогу тим, хто цього потребує.

Проблематика –  людина і природа, добро і зло, здатність на самостійні вчинки у відстоюванні своєї позиції.

Герої твору – Сіроманець, Сашко, Василь Чепіжний, Галя Грушецька, льотчик Петро Лях та його син Андрійко, учителька Надія Петрівна.

Композиція повісті

Твір можна поділити на три частини.

Перша  – Знайомство Сашка із Сіроманцем.

Друга -  Вовк серед льотчиків.

Третя – Подорож Сашка й Сіроманця до клініки, яка лікує очі