Вона була "співачкою досвітніх огнів", але струни поетичної ліри Лесі Українки не раз озивалися і ніжними, сокро­венними тонами. Лірика її різнобарвна, як кольори веселки. Кількість читачів, яким до серця її вірші, чимала, адже кожен знаходить у її поезії щось близьке для себе.

Леся Українка росла дуже швидко. Якщо с початку "вона любувалася природою, витала в сфері якихсь абстрактних людських відносин і абстрактного патріотизму, потім вона почне пильніше придивлятися дійсному життю і тим реальним відносинам людської суспільності, на яких виростає і щоденне горе, і великі ідеальні змагання до свободи і рівності".

Наскільки Леся Українка палко любила свій народ, свій рідний край, наскільки уже в юності задумувалась над шляхами його історії, намагаючись взаємозв’язати минуле, сучасне, майбутнє, визначити місце людини у вирі переплетінь народних доль на історичних шляхах, свідчить одна з найсуб’єктивніших поезій збірка "НА КРИЛАХ ПІСЕНЬ". Написана 2 травня 1890 року, час надзвичайного загострення її хвороби, збірка звучить як гімн боротьбі за життя, за світло, за добро, вражає викінченістю, стрункістю форми, конкретністю думки, висловленої точно й афористично. Скільки щирості, життєвого вогню, любові до життя містить кожне слово!

Лірична героїня Лесі Українкисамотня, трагічна, вольова, незламна. Вона протистоїть імперії, але ця непересічна особистість, яка веде відчайдушну внутрішню боротьбу зі своєю недугою і зовнішнюіз само­державством своїм словом,незламний борець.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)