Своє розуміння поезії і як романтичної мрії, і як результату важкої, виснажливої праці Леся Українка розкриває у вірші "То be or not to be?..", написаного за мотивами гамлетівського монологу "Бути чи не бути?..". Але трагедія Гамлета тут переноситься в іншу площину — бути чи не бути поетом, якими шляхами йти до народу, як втілити свою мрію в живі, потрібні, зрозумілі людям образи.

Автор не хоче вже нести мученицький вінець митця, який служить лише громаді, її думки пов’язані з романтичним пориванням до неба, високих зір, подалі від обов’язків на землі, тобто вона відходить чи не від усіх панівних на той час цінностей.

Отже, розширюючи ідейно-тематичні горизонти української поезії, Леся Українка фокусує увагу на темі творчої праці. Вірш є підтвердженням того, що багатющий художній досвід поетеси тяжів до модерну.