Історичною основою роману "Чорна рада" П. Кулиш є події весни — літа 1663 року, коли під Ніжином відбулася Чорна рада (на раді, крім козацької старшини, була присутня також "чернь" - запорожці, селяни, міщани, тому її й названо "чорною радою".)

На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них-переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

27-28 червня 1663 року в Ніжині відбулася "чорна рада", за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка страчено.

Пантелеймон Куліш ретельно вивчав "Літопис Самовидця" та "Літопис Грабянки", різні історичні, етнографічні мемуарні джерела; записував спогади старих запорожців. Але свій задум Куліш, як сам зазначав в епілозі, хотів донести до читача не "дисертацією, а художнім відтворенням забутої і викривленої в наших уявленнях старовини".

Однак, ми бачимо, що є відхилення від історичних фактів, а саме: опис мандрівки полковника Шрама,  його гостювання на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з коханою Ленсею, картина двобою, переживання Лесі за коханого.

Також, що між історичною особою і художнім літературним героєм Якима Сомка було багато розбіжностей. Про те, що образ Якима Сомка в романі — художній, а не історичний, свідчать такі факти:
1) на час Ніжинської ради Сомко був літньою людиною, а у творі він молодий, неодружений;
2) за історичними даними, Сомко — палкий прихильник союзу з Росією, а в "Чорній раді" — поміркована людина, справжній борець за незалежність України;
3) був далеко не безгрішний у політиці, в романі ж — кришталево чиста людина.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)