Цитатна характеристика Петрусь Безрідний "Вечір проти Івана Купала", М. Гоголь:
На початку твору:
Наймит, сирота: "Наймит, якого люди звали Петром Безрідним; може, тому, що ніхто не пам’ятав його батька й матері. Церковний староста казав, що вони на другий же рік померли від чуми; та тітка мого діда... казала, що батько його й тепер на Запоріжжі, був у полоні в турків.., переодягшися євнухом, утік".
Бідність і злиденність: "...Бідний Петрусь тільки й мав, що сіру свитку, у якій було більше дірок, ніж у якого жида в кишені золотих".
Слабовільний: "Дияволе! — закричав Петро.— Давай його, на все готовий!"
Після з’вязка з Басаврюком:
Заможність; панське життя: "Почали жити Пидорка з Петрусем, мов пан з панею. Всього доволі, усе сяє... Одначе ж добрі люди хитали злегка головами, дивлячись на життя їх. "Від чорта не буде добра"
Сите життя — страждання: "...Не минуло й місяця, Петруся ніхто пізнати не міг. Чому, що з ним сталося, бог знає. Сидить на одному місті, і хоч би слово з ким. Усе думає і неначе хоче щось пригадати. Коли Пидорці пощастить змусити поговорити про що-небудь, неначе й забудеться, і почне розмову, і розвеселиться навіть, та ненароком гляне на мішки — «стривай, стривай, забув!» — кричить, і знову задумається, і знову силкується щось згадати".
Інформаційне ґроно щодо образу Петруся Безрідного (герой на початку твору): аймит, сирота, бідність і злиденність, слабовільний, працьовитий, щирий у коханні.
Інформаційне ґроно щодо образу Петруся Безрідного (з’вязок з Басаврюком): зв’язок з нечестивцем; заможність; панське життя, сите життя — страждання, байдужість Пидорки, оточуючого середовища; таємниче зникнення.