Характеристика образів вірша "Ісаія. Глава 35", Т. Шевченко:

Образи за своїм змістом діляться на три групи:

1. Показує прихід блаженства як фізичного одужання людей, коли сліпим повертається зір, глухим — слух, кривим — здат­ність рухатися («розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим»; «буде скакати кривий, немов олень»; «буде співати безмовний язик»;);

2. Показ оводнення пустелі. Для людей, що проживали в близь­косхідній природі, це перетворення пустелі в оазу було сповнене особливого емоційного естетичного змісту («води в пустині заб’ють джерелом, і потоки в степу! І місце сухе стане ставом, а спрагнений край збірником від джерельних»; «леговище шакалів, в якій спочивали, стане місцем тростини й папірусу»;);

3. Образ святої дороги до Бога, по якій піде звільнений від мук народ. Це символічний образ, у ньому йдеться про правильне життя народу, що керується справедливими Божими законами. Образ дороги є дуже важливим, бо завдяки йому створюється образ щасливого суспільства, яке не тільки фізично здорове, і не тільки живе в здоровому та родючому природному середовищі, а й іде правильною життєвою дорогою, тобто живе за моральними хрис­тиянськими законами («і буде там бита дорога та путь, і будуть її називати дорога свята, не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати наро­дові його; не заблудить також нерозумний, як буде тією до­рогою йти»).

Інформативне ґроно до образу людей з твору "Ісаія. Глава 35", Т. Шевченко: "темні, незрячії", "довготерпеливії", "криві", "утомлені руки, коліна... кайданами куті"; раби, невільники.