Характеристика образ Сірків "Тигролови", І. Багряний:

Інформативне ґрона до образів Сірки: душевна доброта і щирість; обізнаність у господарській справі і мисливстві; порозуміння з природою; чуйність і лагідність; щирість і відвертість; працелюбність і богобоязливість; безкорисливість і шляхетність; відповідальність за доручену справу; шанування Бога і народних традицій.

Сірки переїхали на Далекий Схід з Полтавщини ще в 1887 р. Люди зустрілися з диким лісом, незвіданим краєм, з труднощами. Але працелюбні українці вижили: сіяли хліб, саджали городину, полювали, і земля щедро винагородила їх. Зажили гарно, містечко Києвом назвали, хати мазали, як і в Україні. Було це аж до нових порядків, коли і люди перевелись, і життя змінилось. Тоді кинули Сірки все нажите, пішли далі в тайгу та й стали тигроловами.

Старий Сірко відповідально ставився до праці, був небагато­слівний, стриманий у почуттях. Він робив усе, щоб зберегти міц­ний добробут своєї сім’ї.

Мати у сім’ї була ніжною горлицею, що всіх привітала, году­вала, ніжно любила. Діти виховувалися в атмосфері доброзичли­вості, взаємоповаги. Сім’я Сірків керується законами християн­ства. Вони вірять у Бога, бо він їм дає і одяг, і їжу, і промисел.

Цікавими є у творі розповіді про дотримання у родині Сірків звичаїв та обрядів українського народу: це і любов до народної пісні, вишивання рушників, святкування Різдва, Святої вечері тощо.

Сім’я Сірків — це не лише гарна родина, це міцне родовідне дерево української нації, з якого відродилась і утворилась нова держава і нова людина.

У Сірковій родині ми вбачаємо долю своєї України.