Здатність людини до дружби, самовідданості, безкорисливої турботи, уміння співпереживати, проявляти ніжність значною мірою формується завдяки сім'ї, у якій немає ворожнечі, у якій одна радість на всіх, у якій має місце співпереживання.

Дослідження свідчать, що сімейні конфлікти між батьками, батьками і дітьми, нерозуміння один одного, відсутність уваги до проблем дітей, своєчасної допомоги і підтримки є причиною того, що процес становлення людини в юнацькому віці відбувається значно складніше.

Повсякденні справи й турботи іноді дозволяють важливим проблемам проникнути у свідомість людини. Для щастя необхідно тільки, щоб у певні моменти життя відгукувалися певні глибини душі. Щастя збільшується від того, що ним ділишся з іншими. Щастя є справою долі, розуму, характеру.

Кайдаші зовні всі вродливі, а вчинки їх не прикрашають. Краса є в собі, є навколо, треба тільки вміти побачити справжню красу, уміти її оцінити, не зосереджуватися на зовнішньому й швидко минулому, тим більше , що в самій людині є більше внутрішньої краси, ніж зовнішньої.

Убивство власної совісті – це губило все краще, що було в душі Кайдашів! Тому треба зберегти у своєму ставленні до самої себе і до світу живу духовність, зберегти щастя, пізнати красу.