Пісня – душа народу, незмінна його супутниця. Споконвіку в Україні співали – у горі і радості, на сімейних і народних святах, в церкві і в школі. Пісня супроводжувала людину протягом усього її життя. Наша Україна дзвенить піснями.

Пісня така ж давня, як і мова. Українська мова є найбільш милозвучна з усіх мов слов’янських. Народна пісня і мова – це духовне обличчя нації. Недарма казали «Якщо хочеш зрозуміти поета – іди в його країну. Якщо хочеш зрозуміти душу народу, її потаємні глибини, неповторну індивідуальність – вивчай народні пісні». Пісня – це чудове поєднання слова і музики, вона є духовним обличчям нації.

Наш народ любив співати. Співали, ідучи вранці, співали під час роботи, співали, повертаючись пізнім вечором додому. Українські пісні про кохання надзвичайно емоційні за своїм змістом. У них відбиваються найрізноманітніші переживання: радість, ревнощі, нещасливе кохання, туга за милою чи милим.