Жінки посiдають особливе мiсце у творі, допомагають глибше розкрити його iдейний змiст, висвiтлити образ головного героя – Чіпки. Мені здається, що без цих образiв знедолених жінок твiр був би не таким насиченим, злободенним i довершеним.
Панас мирний внес новий нюанс у художнє розв’язання одвічної проблеми жіночої долі. Навіть юридично вільній людині у світі несправедливості не дано ніяких можливостей для особистого щастя.
Письменник подає образи нескорених жінок-селянок, якi, незважаючи на важкі соціальні, а також психологічні умови, залишаються чесними, добрими й мужніми. Такими рисами характеру Панас Мирний надiлив Мотрю, Галю й Христю, якi звикли до важкого, але чесного життя. Для них краще вже нічого не мати, нiж мати щось, що було здобуте неправдою, крадiжками й злочинами. Враженi неправдою, деякi чоловiки — Чіпка, Максим — стають на шлях злочинiв.
Але жiнки виявляються сильнішими за них, прагнучи зробити все, щоб покращити своє становище чесною працею.
Аналізуючи жіночі образи у романі "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", ми захоплюємося вмінням Панаса Мирного пов’язати долю своїх героїнь із подіями тогочасного суспільного життя. Вражає майстерність письменника у розкритті психології людської особистості. Надовго залишаються в пам’яті розважлива баба Оришка і добросердна Христя. Стискається серце від думки про смерть Галі. До болю хвилює трагедія матері-трудівниці Мотрі.
Мати Чіпки підноситься за її моральність, страждання і тяжку працю; навіть зрада сина витлумачується як її моральне досягнення. Галя – це символ цноти, праведності, чесності й гуманності.
Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непереборним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу.
Жіночі образи у романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?" сповнені трагізму. Вони не в змозі змінити своєї долі. Тяжке життя та загальна несправедливість накладають відбиток на їх долю.
Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі їхні спроби марні.
І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.
Отже, змальовані Панасом Мирним жіночі образи роману втілюють прагнення до щастя, до миру і затишку. Маючи добре серце, Мотря, Галя та Христя не зазнали повною мірою материнського й жіночого щастя.