"Земля" Ольги Кобилянської – один із найвидатніших творів української літератури межі століть. У ній письменниця майстерно поєднала реалістичні реалії життя селян на Буковині із міфологічними його вимірами, висвітлила крізь призму загальнолюдських проблем: життя і смерті, гріховності і святості, злочину і спокути, любові і ненависті, влади землі над людиною.

В образі Марійки Федорчук зображено характерні риси селянки: невтомну працелюбність, розсудливість, покірність чоловікові. Її образ відтворюється в розвитку, в суперечливих помислах і вчинках. Змолоду зазнала поневірянь бідної наймички. Вийшовши заміж за Івоніку, вона невтомно працює і досягає успіху, стає заможною і шанованою у громаді господинею. На її образі простежується згубний вплив влади землі на жінку-трудівницю: власницький інстинкт призводить до засліпленості і нерозсудливих кроків Марійки.

Душа колись лагідної та щирої дівчини черствіє, озлоблюється, губить доброту. Мати любить своїх дітей, але відчуває неприязнь до Сави, який прагне одружитися з Рахірою, проклинає його. Після смерті Михайла в душі жінки перемагають чорні сили. Вона навіть б’є Анну, а згодом проганяє разом з дітьми її сина, адже Анна продовжувала скрізь говорити, що Сава вбив брата. Незабаром маленькі онуки Марійки померли. Замучена душевними муками, вона невимовно жаліє за Михайловими дітьми і ненавидить Саву, Рахіру та їх дітей. Влада землі взяла Марійку у свої темні обійми. Її душа закам’яніла, і втратила сенс життя.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)