Привіт, Олесю.

Пишу листа, тому що тебе називають дивним, і іншими подібними словами, яки звучать з уст дітей, дорослих на вигоні, навіть рідного діда. Але знай, я не згоджуюся з твоїми односельцями, це підкреслює твій особливий внутрішній світ. На мою думку, бути не таким, як усі – це не значить бути гіршим!

Я вважаю, що ти небайдужий (не проходишь мимо, допомагаєш), добрий та співчутливий (підпер у лісі вмираючу сосну, просил діда не перевантажувати коня), доброзичливий та сердечний (залишив шишку для дятла), не байдужий до чужого болю (плачишь, бо щука з'їла пліточку), любишь тварин (намагався врятувати пліточку, обороняє коня), товариський (за пиріжок і теплі слова однокласника  віддячує усім, що маєш у кишенях), старанний (гарно вчишься, є відмінником), творчий (любишь малювати). По-дитячому протестуєш проти несправедливості (утікаєш з уроку малювання, не вечеряєш з дідом).  

На твойому боці по-справжньому не тільки твоя мати, але і я, та багато інших людей. Бо ким би ти не станеш, коли виростеш, я вірю що ти залишиться доброю та співчутливою  людиною, не завдаш болю та шкоди. Саме люди добрі та щирі, як ти, небайдужі до чужого  болю, стають волонтерами, добровольцями, роблять світ добрішим й справедливим.

Спасибі тобі за хороший приклад і незломлений характер.

4.5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 4.50 (1 Vote)