Любов до природи: «Хоч я й дуже люблю ліс, але побоююсь його душі,..». «А ще я люблю, як з лісу несподівано вигулькне хатина, заскриплять ворітця, побіжать стежки до саду і до пасічиська. ї люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка. ...Люблю напасти на лісове джерело і дивитись, як воно коловертнем викручується з глибини. І люблю, коли гриби, обнявшись, мов брати, збирають на свої шапки росу. І люблю восени по коліна ходити в листві. Коли так гарно червоніє калина і пахнуть опеньки»

Працьовитий: «Я не дуже кривлюсь, коли треба щось робити, охоче допомагаю дідусеві, пасу нашу вредюгу коняку, рубаю дрова, залюбки гострю сапи, люблю з мамою щось садити або розстеляти по весняній воді і зіллю полотно, без охоти, а все-таки потроху цюкаю сапкою на городі і не вважаю себе ледащом»

Допитливий: «Та є в мене, коли послухати одних, слабкість, а коли повірити іншим — дурість; саме вона й завдає найбільшого клопоту та лиха... І вже тоді мені одні слова сяяли, мов зорі, а інші туманили голову».

Сильний: «Я ніколи не був скиглієм, терпляче зносив і батіг, і хлудину, і запотиличники,..»

Цілеспрямований: «Вчився я добре, вчився б, напевне, ще краще, аби мав у що взутися. Коли похолодало і перший льодок затягнув калюжки, я мчав до школи, наче ошпарений. Напевне, тільки це навчило так бігати, що потім ніхто в селі не міг перегнати мене, чим я неабияк пишався».

Люблячий та душевний: «Смуток і жаль перехопили мені горло. Я нескоро-нескоро зумів сказати: — Ти приїжджай до нас, Мар’яночко, бо ми всі дуже любимо тебе.»

Орієнтовний план до характеристики образу Михайлика.

• Михайлик — головний герой твору, бідний сільський хлопчик.
• Портрет і зовнішність героя.
• Риси характеру: а) чемний; б) добрий; в) працьовитий; г) шанобливий; д) кмітливий;

е) цілеспрямований; є) допитливий.

• Прагнення героя: а) жага до навчання; б) любов до природи; в) пізнати світ; г) читання книг та написання власних творів,
• Михайлик та інші герої твору.

6) Значення образу Михайлика