Привет, дорога Полліанна!

Звуть мене Оленка. Полліанна, відразу ж хочу розповісти, що незабутня зустріч з тобою змінила не тільки мене, а й життя моїх однокласників і друзів. Скажу відверто: я спочатку не зрозуміла твоєї "гри в радість". Саме наш клас, бо ми перші в школі читали новий програмні твори Елеанор Портер, навчив цієї гри другіх учнів.

Коли я уважно розглядаю людей, які оточують мене, то іноді бачу похмурих і замкнутих "пендлтів", бурчати, вічно незадоволених "міс Сноу". І навіть думаю: люди, які ж ви духовно бідні. У тебе щире серце, адже навіть, незважаючи на заборону згадувати папу, поважаєш світлу пам'ять про своїх батьків, молишся за них і розповідаєш про рідних новим знайомим. Тому що саме ти знаєш, як важко жити без сім'ї.

Я дуже хочу, щоб хоча б трошки, десь там, в глибині душі, кожна людина відчувала себе "дівчинкою Полліанною". Треба бути оптимістами, бути веселіше, впевненіше, більш людяним і милосерднішими.

Дякую. З нетерпінням чекатиму відповідь від Тебе.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (2 Votes)