Аналіз новели "Камінний хрест", В. Стефаник:

Тема: Василь Стефаник змальовує страшну картину еміграції західноукраїнських селян до Канади. Бідність жене нещасних людей з рідного краю в чужі й далекі заокеанські землі.

Символіка: камінний хрест — це символ фатальної прив’язаності селянина до землі. Образ Івана є уособленням цілого народу, який хоче власного працею заробити собі до­бробут. Трагедія Дідуха — це трагедія цілого народу, що несе камінний хрест нестатків і відчаю.

Композиція: складається з семи розділів. У першому розділі, що виконує функцію експозиції, подано портрет Івана Дідуха з авторськими відступами в його біо­графію. Автор порівнює селянина з конем, щоб підкреслити, наскільки тяжкою є доля хлібороба. У наступних шести розділах міститься низка описів складних почуттів героя. Це поступово підводить читача до усвідомлення трагічної ситуації. Усі епізоди новели (прощання, жалібний спів, божевільний танець — цей епізод є куль­мінаційним у новелі) підпорядковані головному завданню — розкрити тему народної недо­лі, горя і водночас сподівань на краще життя.

Герої: головним героєм новели є Іван Дідух. Його прототипом був Штефан (Стефан) Дідух, який жив у Русові, а потім виїхав за океан. Про себе він залишив пам’ять — камінний хрест, який і досі стоїть на горбі в його рідному селі.
Історія Дідуха була типовою для тогочасного галицького села, тому головний герой но­вели "Камінний хрест" — узагальнений образ.
Нелюдська тяжка праця виснажила Івана і перетворила його на "зробок". Тяжко було Дідухові, та ще тяжче ставало, коли думав про прийдешнє. А воно загрожувало і йому, і його синам наймитством. Щоб цього уникнути, він вирішує податися до Канади.
Прощаючись з селом, хатою, клаптцем землі на горбі, Іван мовби ховає себе.
Дався взнаки Дідухові той горб: і вимучив, і покалічив його, а яким же милим, рідним і дорогим він видається йому у хвилину прощання. Описи суперечливих почуттів Івана і сцени прощання його з селом та односельцями звучать у Стефаника зворушливо, тужливо, надривно, як реквієм.