Аналіз (паспорт) вірша "Лебеді материнства", В. Симоненко:

Тема: любов до Батьківщини, яку отримують від народження, а не обирають, як і рідну матір.

Ідея: символ матері виступає як центральний, він ототожнюється з поняттям Батьківщини.

Літературний рід — лірика.

Жанр: вірш у формі колискової.

Вид лірики — громадянська.

Мотиви — казковий дивосвіт, яким оточена дитина завдяки батькам; дорога як вибір життєвого шляху; незмінні духовні поняття — мати й Батьківщина, вибирати або зрікатися їх — великий гріх.

Лірична героїня — матір, яка співає колискову своєму синові.

Поетичні засоби: поезія нагадує коломийку, її строфа — двовірш. форма оповіді — монолог, у якому мати звер­тається до свого маленького сина.

Художні засоби: епітети («лебеді рожеві», «зорі сургучеві», «материнська добра ласка», «тихі зорі», «рожеве пір’я», «золоте сузір’я», «хмельні смеркання», «мавкичорноброві», «хлопці чорночубі», «сади йелені», «рідна матір», «білява хата»), персоніфікації («заглядає в шибку казка», «сиплють ночі», «темряву тривожили», «танцювали лебеді», «будуть мандрувати очі... і... хата», «прийдуть...верби і тополі»), метафори («мріють крилами», «ласка за плечима», «виростуть тривоги», «опустіться, тихі зорі, синові під вії», «лоскотали марево золотим сузір’ям», «душу залоскочуть»), порівняння («лебеді, як мрії»), анафори («виростеш» — «виростуть», «Можеш вибирати» — «Можна вибирати»), повтори («Вибрати не можна тільки Батьківщину», «біжи, біжи»), символи (матір, лебеді, казка, хата, верби, тополі), антитези («Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можна тільки Батьківщину», «Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати»), риторичні звертання («Ой біжи, біжи, досадо...», «Припливайте до колиски, лебеді...», «Опустіться, тихі зорі...»).

Твір пересипаний фольклорними образами: мавки чор­ноброві, народною символікою: як оберегом українців лебеді — символ кохання і вірності; верба — прадерево життя; тополя — уособлення дівчини та народнопісенними тропами постійними епітетами: рідна мати, тихі зорі, сади зелені, диво-наречені, чуже поле; порів­няннями лебеді, як мрії. Автор застосовує алітерацію приголосних р, л, щоб досягти враження таємничості, казковості. Рефреном у творі виступає рядок "Вибрати не можна тільки Батьківщину", який підсилює значення провідної думки вірша, у якому глибокий ліризм поєднується з патріотичним звучанням.