Аналіз твору вірш "Ісаія. Глава 35", Т. Шевченко:

Тема: мрія поета про неодмінність повалення самодержавства і розбудову нового суспільства — трудящих.

Ідея: впевненість Т. Шевченка у святість божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе і вільне життя.

Основна думка: "Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії / Простеляться."

Жанр: переспів з Біблії.

Сюжет: початок вірша за формою нагадує народні різдвяні пісні. Це звернення до землі. Метафорична картина щастя починається із наказу землі розквітати, оновитись. А далі буде Божий суд, коли справедливість переможе. Зло буде покаране, а ось понево­лені кріпаки, метафоричним образом яких у творі стають «темні», «сліпі», «вбогодухі», будуть вилікувані.
У третій частині вірша і змальовано ідеальне життя нещас­ного народа-мученика, який заслужив цей рай. Поет вдається до алегорії, яка виконує подвійну функцію. По-перше, зображує народне щасливе життя у майбутньому, по-друге, показує до чого доводить рабство людину. Закріпачена людина стає морально за­битою, неосвіченою, фізично нездоровою. Використання у вірші старослов’янизмів також виконує подвійну функцію: стилізує вірш до біблійних творів і надає йому пафосності, урочистості.

Композиція: твір умовно можна поділити на 3 частини: 1 частина — Проголошення радості на землі, внаслідок Бо­жої ласки. 2 частина — Воздаяння Всевишнього довготерпеливим: а) «незрячі прозрять»; б) «німим отверзуться уста»; в) «і дебрь. — пустиня неполита. прокинеться»; г) «веселі ріки потечуть, а озера. поростуть . оживуть». 3 частина — Радість трудящих з приводу отримання ними волі.

Художні засоби: метафори: плодюча, квітуча земля, «темні», «сліпі», «вбогодухі», наказ землі розквітати, оновитись;

3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 3.00 (2 Votes)