Позитивне: здатність до справжнього кохання; ніжність, поетичність; працелюбність, прив’язаність до землі, до хліборобської праці; майстровитість, любов до дітей; рішучість у відстоюванні своєї людської гідності (Мелашка, почасти Мотря).

Негативне: пияцтво, забобонність; егоїзм, покладання в громадських справах на тезу «якось –то воно буде», «моя хата скраю»; довірливість (історія із шинком); жадібність, заздрість.

Кайдашева сім’я - це модель усієї України. Змінилися часи, а повість Нечуя - Левицького не «постаріла». Це означає, що справа не у прив’язках до певного історичного часу і до «соціальних умов». Нечуй – Левицький блискуче розкрив деякі небажані, негативні риси нашої національної вдачі, української ментальності, які належать на тільки українцям середини ХІХ ст. Україна початку ХХІ ст. теж залишається схожою на Кайдашеву сім’ю. Отже, письменникові вдалося показати те, що, на жаль, швидко не зникає.