Важливим елементом українського селянського світу, який постає зі сторінок повісті «Кайдашевої сім’ї», є засоби комічного, до яких вдається автор. Наш сміх над сторінками - це своєрідний виклик безглуздості тієї домашньої війни, яка, по суті, знищує родину. Він здатен очищувати, лікувати, допомагати звільнитися від життєвої скверни.

Використання комічних ситуацій, сцен: Мотря з курячими яйцями в пазусі на горищі в Кайдашихи, помилкове залицяння ченця до баби Палажки, поїздка Кайдашів на розглядини у Западинці тощо.

Широке вживання комічних діалогів: Карпо і Лаврін розмовляють про дівчат і вибір майбутніх дружин; розмова Кайдашихи з малими дітьми Балашів під час оглядин тощо.

Використання кумедних описів: «в хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала  в горщику, підіймаючи затужавілий вершок угору….».

Вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень та слів: «Видноока Кайдашиха; пані економша; Мотря тримала за пазухою делікатний крам- яйця; Кайдашиха вдарилася у Балашів об одвірок і зробила на очіпкові правдиві Западинці; свекрушище»

Застосування контрасту або невідповідності між піднесеним, героїчним характером розповіді і тими дріб’язковими, нікчемними вчинками героїв, про які йдеться мова; вживання різних стилів мовлення: «Не чорна хмара з синього моря наступала, то Мотря з Карпом з-за своєї хати до тину. Не сиза хмара над дібровою вставала, то наближалась до тину стара видноока Кайдашиха…»; «В тебе, Лаврін, молоко на губах не обсохло, а ти брехню завдаєш преподобним жонам»; «Помяни, Господи, раба Божого Омелька, та ті книжки, що в церкві читають: єрмолой,бермолой, савгирю і ще тую, телятиною обшита… Хрест на мені, хрест на спині, уся в хрестах. Як овечка в реп’яхах…»

Введення автором у текст жартівливої народної пісні, причому досить грубої: її співає Мотря на зло свекрусі.

Використання жартівливих народних прислів’їв. приказок, фразеологізмів: Лаврін говорить Мотрі: «Хіба ж ми просили твою курку на наше сідало? Чи шапку перед нею здіймали, чи що?»; у Мелашки, коли вона місить тісто, «дядьки з носа виглядають»; Кайдашиха запросила бабу-знахарку до хворого чоловіка, а та так загоріла на жнивах, що Маруся подумала: «чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка».