Тема: оспівування трагедії Бондарівни, яка не скорилася волі пана Каньовського.
Ідея: возвеличення волелюбства, мужності, нескореності, засудження жорстокості, підступності.
Основна думка: Ой волію ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, / Ніж з тобою поневолі на цім світі жити.
Жанр: балада.
Композиція: Експозиція: У містечку Богуславку Коньовського пана / Там гуляла Бондарівна, як пишная пава.
Зав’язка: Ой тікала Бондарівна з високого мосту.
Кульмінація: Ой вистрілив пан Каньовський — Бондарівна впала...
Розв’язка: Ударили во всі дзвони, музики заграли, / А в же ж дівку Бондарівну навіки сховали!
Художні особливості (засоби) твору: Порівняння: «Там гуляла Бондарівна, як пишная пава», «Межи ними Бондарівна, як сива голубка!». Риторичні оклики: «Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!», «Тільки годен пан Каньовський мене роззувати!», «Ніж з тобою поневолі на цім світі жити!», «Нехай іде свою доньку на смерть наряджати!», «Оце ж тобі, старий Бондар, за личко рум’яне!», «Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!», «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!», «А вже ж дівку Бондарівну навіки сховати!». Звернення: «Тікай, тікай, Бондарівно...», «А чи волиш, Бондарівно?..», «Ой волію ж я, пан Каньовський...», «Оце ж тобі, старий Бондар...», «Бондарівно, моя донька...». Повтори: «Тікай, тікай...», «...хорошая, хорошого...», «старий Бондар...». Риторичні запитання: «А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?». Епітети: «добрі люди», «сира земля». Гіпербола: «ударили в усі дзвони».
Чим Бондарівна відрізнялася від інших дівчат? - У містечку Богуславку сидить дівок купка, / Межи ними Бондарівна, як сива голубка.
Як ставився пан Каньовський до дівчини? - Обійняв він Бондарівну та й поцілував.
За що героїня твору дорікала панові? - Ой не годен пан Каньовський мене цілувати, / Тільки годен пан Каньовский мене роззувати!».
Від чого застерігали Бондарівну люди? - Ой шепнули люди добрі, буде тобі лихо! Тікай, тікай, Бондарівно, буде тобі лихо!.
Що запропонував Каньовський Бондарівні за свою любов до нього ? - Ой чи хочеш, Бондарівно, ізо мною жити, / А чи волиш, Бондарівно, в сирій землі гнити?
В чому виявилася жорстокість і підступність Каньовського в розплаті батьку за смерть його дочки? - Ой на ж тобі, старий Бондар, таляриків бочку,— / Оце тобі, старий Бондар, за хорошу дочку!
Як сприйняв батько смерть своєї дочки? - Ударився старий Бондар в стіну головою: / «Бондарівно, моя донько, пропав я з тобою!»
Чим закінчилася балада? - Ударили в усі дзвони, музики заграли, / А вже ж дівку Бондарівну навіки сховали