Тема твору: справжній поет черпає натхнення від природи.

Ідея твору:  заклик любити красу природи, поетичне слово.

Основна думка: справжній поет повинен відчувати те, про що пише. 

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш

Тематика: патріотична лірика.

Художні засоби.

Епітети: «висоти незміримі», «святі глибини», «душа могуча», «не папіряним, живим поетом». 

Метафора: «станеш ти … живим поетом».

Оклики: «І станеш ти не папіряним,— живим поетом!»

Порівняння: природа не як символ.

Кількість строф – чотири.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Віршований розмір: тристопний ямб: тристопний  - у рядку повних три стопи,  закономірність – ненаголошений склад чергується з наголошеним.

Рими:  своєї – неї, картини – глибини, неї – твоєї, естетом – поетом.

Зорові образи: картина, природа.

ЛЮБИ ПРИРОДУ НЕ ЯК СИМВОЛ...

Люби природу не як символ
Душі своєї,
Люби природу не для себе,
Люби для неї.

Вона — не тільки тема вірша
Або картини, —
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.

У неї є душа могуча,
Порив є в неї,
Що більший над усі пориви
Душі твоєї.

Вона — це мати.
Будь же сином,
А не естетом,
І станеш ти не папіряним, —
Живим поетом!