Аналіз (паспорт) народной думи "Маруся Богуславка":
Тема — історія про те, як жінка звільнила 700 українських козаків, котрі перебували в турецькому полоні 30 років.
Ідея — уславлення українських жінок, які змушені були покинути Вітчизну, але зберегли почуття любові до рідної землі.
Літературний рід — народний епос.
Жанр — дума.
Проблематика — патріотизм; зміна віри; відповідальність за власні вчинки; гріх та спокута.
Композиція — зачин, основна частина, кінцівка.
Сюжет:
- експозиція: знайомство з місцем дії та персонажами;
- зав’язка: Маруся нагадує невільникам про Великдень;
- розвиток дії: турецький пан їде до мечеті, віддавши ключі дружині;
- кульмінація: Богуславка йде до в’язниці та звільняє козаків;
- розв’язка: бранці повертаються на батьківщину, Маруся відмовляється тікати разом із ними.
Хужодні засоби: Епітети: «білий камень»; «бідні невільники»; «святий день»; «тяжка неволя»; «розкіш турецька»; «лакомство нещасне»; «тихі води»; метафора: «сльозами проливали»; повтори: «…стояла темниця кам’яная», «…козаки, ви, бідні невольники»; «Словами промовляли, Сльозами проливали»; «…дівка-бранка, Маруся, попівна Богуславка»; риторичні оклики: «Козаки, ви, бідні невільники!»; «Гей. Козаки, ви, бідні невільники!»; «Як ти нам святий Великдень і сказала!»; «Тільки города Богуслава не минайте!»; «…Между мир хрещений!»; «Пошли, Боже, на многая літа І до конця віка!»; риторичне запитання: «Чи ви знаєте, Що в нашій землі Та й день затепера?»
Персонажі — Маруся Богуславка, козаки-невільники, турецький пан.