Аналіз (паспорт) вірша "Думи мої, думи мої..." Т. Шевченко 1847 р.:
Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.

Літературний рід — лірика.

Жанр — вірш.

Вид лірики — інтимна або громадянська.

Мотиви — любов до Батьківщини та сум за нею в чужому краї; творчість як єдина втіха на засланні.

Ліричний герой тотожний авторові; митець, перебуваючи далеко від рідної землі, тужить за нею й знаходить розраду лише у творчості.

Художні засобиепітети: «думи мої єдині», «сизокрилі голуб’ята», «Дніпро широкий», «лиха година», «тихими речами», уособлення: «думи мої... не кидайте хоч ви мене», «прилітайте», порівняння: «привітаю, як діток», повтор: «думи мої, думи мої», риторичні звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі», звертання: «думи мої», «мої голуб’ята», «мої любі».

Історія написання твору.

Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві, його ув’язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок — призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.

З 1849 року стає рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки» (1847—1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, бо ненависним був сам дух солдафонства, що чавунно печаттю лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від унтерів та офіцерів, тікаючи від усього світу в степ, за вали, на берег моря.

Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої…» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)