Тема: заклик автора, хоч раз затанцювати чоловічий танець Аркан. Відтворення особливостей чоловічого танцю у формі аркану, що перетворюється на таємничий ритуал.

Ідея: відчути дух танцю чоловічого. Возвеличення чоловічого танцю як стихії родової єдності.

Головна думка: Щоб не випасти із цього грішного світу, / хоч раз / змішай із

Літературний рід: лірика.

Жанр: білий вірш (поезія-замовляння).

Форма вірша: верлібр.

Вид лірики: філософська.

Мотиви: відтворення енергетики ритуального танцю — аркану; до­рослішання, відчуття ваги чоловічих обов’язків та відповідальності; сила побратимства, родової єдності та міцної дружби.

Символіка: Танець-Аркан

Ліричний герой: досвідчений чоловік, який звертається до юнака.

Художні засоби: епітети - «чоловічий танець», коло «древнє чоловіче», «най­тісніше», «заповітне», «грішний світ», повтор - «хоч раз», «як тяжко», «ти…», метафори - «рветься... чоловіче коло», «випасти із... світу», «змішай із ближніми піт і кров», анафори - «як тяжко», «ти», «з», символ - коло — вічність людського страждання, риторичне звертання - «Сину людський, ти стаєш...», звертання - «Сину людський».

Верлібр - така художня форма дає можливість розширити смислові межі тексту настільки, наскільки цього вимагає метафорична структура.
Верлібр В. Герасим’юка розповідний, його внутрішній ритм наділений ознаками легендної, а деколи й притчової інтонації. Сам поет говорить про медитативність своєї лірики.

Чому вчить вірш "Чоловічий танець" Василь Герасим'юк: образ “аркану”, “зчеплених рук”, “чоловічого кола” пронизує всю поезію. І читач розуміє, що йдеться не лише про танець, мова йде про людське життя в цілому. Отож об’єднаймося у магічне вогняне коло сили, традиції та стародавню братерської енергії. Цінуймо прадавні народні українські традиції і передаваймо засади духовності, загальнолюдських цінностей, морально-етичних норм своїм нащадкам.