Аналіз, художньо-паспортна характеристика вірша "Моє серце в верховині…" Роберт Бернс:
Тема: зображення краси природи рідної Шотландії.

Ідея: любові до батьківщини

Рік написання — 1789 р.

Ліричний герой: ліричний герой пишається своїм народом, своєю батьківщиною за її волелюбність, її честь, її славу.

Художні засоби «Моє серце в верховині»: Епітети: «любий рідний край», «пущі дикі», «буйні ріки» тощо. Метафори: «Моє серце в верховині і душа моя, Моя дума в верховині соколом буя, Моя мрія в гори лине наздогін вітрам». Персоніфікації: «Прощавайте, сині гори, білії сніги, Прощавайте, темні звори й світлії луги! Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї, Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!», «Будь здорова, верховино, любий рідний край». Нестягнені форми прикметників: «білії сніги», «світлії луги». Інверсія: «іду я на чужину». Анафора: «моє», «моя», «прощавайте». Використовується для підсилення головної думки твору. Антитеза: рідний край — чужина. Підкреслює любов до батьківщини.
Фольклорні елементи у вірші: Повтори: прощавайте, моя, моє. Постійні епітети: білії сніги, світлії луги, тіняві гаї, буйні ріки, любий рідний край. Традиційні образи: дума соколом буя, мрія лине.

У вірші “Моє серце в верховині…" Роберт Бернс створив образ рідної його серцю Шотландії з її горами, скелями, лісами, долинами, стрімкими ріками. Вірш пройнятий гарячим почуттям любові і ніжності до батьківщини.

Вірші поета ґрунтуються на фольклорних жанрах народної пісні, балади. У лаконічній і простій формі поет передавав великі почуття і глибокі думки; в його поезії розкрилися душа народу, гідність трудівника, його мрія про вільне і щасливе життя.

Сенкани: 1. Роберт Бернс. Щирий, талановитий. Працює, пише, любить. Я шаную тебе, Поет. 2. Шотландія. Велична і сувора. Заворожує красою, надихає. Хочу побачити тебе ближче. Краса. 3. Великий поет. Гордий і гідний. Оспівує народ і батьківщину. Я шаную тебе, Роберт Бернс. 4. Моя верховино. Прекрасна і рідна. Красується, пишається, квітне. Я люблю тебе, Моя Україно.

МОЄ СЕРЦЕ В ВЕРХОВИНІ

Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Будь здорова, верховино, любий рідний край,
Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори1 й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Переклад М. Лукаша