Бічуя Ніна Леонідовна народилася 24 серпня 1937 р. у місті Києві.
Навчалась у СШ №5. Закінчила факультет журналістики Львівського університету. Була на журналістській роботі. Працювала завлітом Львівського театру юного глядача. Нині – редактор.
Авторка книг «Дрогобицький звіздар», «Повісті», «Квітень у човні», «Родовід», «Бенефіс», «Десять слів поета» та книжок для дітей – «Канікули у світло горську», «Шпага Славка Беркута» (Видавництво Старого Лева, 2010), «Звичайний шкільний тиждень», «Яблуні і зернятко» та ін.
Ніна Бічуя – «Королева жіночої прози». ЇЇ твори пронизані глибоким психологізмом та інтелектуальною напругою, а саме письмо – вишукане й елегантне. Валерій Шевчук
У нашій літературі Ніна Бічуя унікальна або майже унікальна багатьма речами: тим, що працює в жанрі історичної новелістики. Ще одна «родзинка» творчості цієї авторки – чимало її текстів присвячені темі театру. Говорячи про тексти Ніни Бічуї, не можна обминути мову – вона заворожує.
Уже понад 20 років львівська авторка зосереджується не на художньому письмі для дорослих, а на перекладах із польської та на редагуванні. Також вона читає лекції з театрознавчих дисциплін у Львівському національному університеті ім. Івана Франка.
Про особисте життя письменниці відомо дуже мало, адже вона, як і Леся Українка (яка, до речі, є її ідеалом особистості) говорить: "Віддаю людям літературу, а все інше залишається мені". Головне для неї — аби залишилася чесність і порядність.
Ніна Бічуя має Орден Усмішки. Це міжнародна нагорода, яку присуджують діти. Свого часу кавалерами цього ордена стали Іван Павло II, Далай-лама, Мати Тереза, шведська письменниця Астрід Ліндгрен.