Анна Андріївна Ахматова (1889 - 1966) - знаменита російська поетеса 20 століття, письменниця, перекладач, критик і літературознавець. Автор відомої поеми «Реквієм» про репресії 30-х років.
Ранні роки
Народилася 11 червня (23 червня) 1889 року в Одесі.Першу освіту в біографії Ахматової було отримано в Маріїнській гімназії в Царському Селі. Потім в житті Ахматової проходило навчання в Фундуклеївській гімназії Києва. Вона відвідувала історико-літературні, жіночі курси.
Початок творчого шляху
Вперше вірш Анни Ахматової було опубліковано в 1911 році. Перша книга віршів поетеси вийшла в 1912 році ( «Вечір»). У 1914 був опублікований другий її збірка «Четки» накладом 1000 примірників. Саме він приніс Ганні Андріївні справжню популярність. Ще через три роки поезія Ахматової вийшла в третій книзі «Біла зграя», в два рази більшим тиражем.
Особисте життя
У 1910 році вийшла заміж за Миколу Гумільова, від якого в 1912 році народила сина Льва Миколайовича. Потім в 1918 році життя поетеси стався розлучення з чоловіком, а незабаром нове заміжжя з поетом і вченим В. Шилейко. А в 1921 році Гумільов був розстріляний. З другим чоловіком вона розлучилася, а в 1922 році у Ахматової зав'язалися стосунки з мистецтвознавцем Н. Пунін. Вивчаючи біографію Анни Ахматової варто коротко відзначити, що багатьох близьких їй людей спіткала сумна доля. Так, Микола Пунін тричі перебував під арештом, а єдиний син Лев більше 10 років пробув в ув'язненні.
Творчество поэтессы
Творчество Ахматовой затрагивает эти трагические темы. Например, поэма «Реквием»(1935-1940) отображает нелегкую судьбу женщины, чьи близкие люди страдали от репрессий.
В Москве, в июне 1941 года Анна Андреевна Ахматова встретилась с Мариной Цветаевой, это была их единственная встреча.
Для Анны Ахматовой стихи были возможностью рассказать людям правду. Она проявила себя как искусный психолог, знаток души. Стихи Ахматовой о любви доказывают тонкое понимание ею всех граней человека. В своих стихотворениях она проявляла высокую нравственность. Кроме того лирика Ахматовой наполнена размышлениями о трагедиях народа, а не только личными переживаниями.
Смерть и наследие
Умерла знаменитая поэтесса в Подмосковном санатории 5 марта 1966 года. Была похоронена под Ленинградом на Комаровском кладбище. Именем Ахматовой названы улицы во многих городах бывшего СССР. Литературно – мемориальный музей Ахматовой находится в Фонтанном доме в Санкт-Петербурге. В этом же городе установлено несколько памятников поэтессе. Мемориальные доски, в память о посещении города, установлены в Москве и Коломне.