Ідейно-художній аналіз поеми "Катерина", Тарас Шевченко. Милосердям і любов'ю сповнені рядки поеми "Катерина". Страждання, болі, які не можуть залишити байдужим поета, переконують, що на землі "нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим".

Тема поеми: зображення трагедії дівчини-покритки, коли пани могли безкарно знущатися з беззахисних простих робітників.

Ідея твору: висловлення співчуття до дівчини-покритки і в той же час – засудження жорстокості, підступності, бездушності панів(офіцера).

Основна думка твору: автор через нещасну долю Катерини розкриває соціальне становище трагічного в тогочасному суспільстві та висловлює протест проти побуту, забобонів та пересудів ненависних людей.

Жанр: реалістична ліро-епічна соціально-побутова поема

Проблематика твору:
- батьки і діти;
- любов і страждання;
- честь і безвідповідальність;
- порушення тогочасних моральних законів.

Роль ліричних відступів:

Поет часто звертається до уявного читача своїми діалогічними вставками та ліричними відступами: "Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями", "Катерино, серце моє", "Отаке-то на сім світі роблять людям люди", "Бач, на що здалися карі оченята", "Отаке-то лихо бачите, дівчата", "Сирота-собака має свою долю".  Такі прийоми у творі були цілком природними для поезії Т. Шевченка.. у них він виступає борцем проти традиційних поглядів затурканого, темного народу на «гріхи» матерів-покриток, проти сільського побуту.

Вони відігравали велику роль і в композиції твору – затримували розвиток сюжету, зосереджували увагу читача на найбільш напружених трагічних моментах, змушували читача глибше переживати трагедію героїв.  Таким чином, єдність усіх елементів поеми дають таку художню форму, яка втілює все ідейне багатство поеми.