Темою вірша "Стояла я і слухала весну", Л. Українка є зображення весняного відродження природи і сподівань ліричної героїні на щастя.

Особливо Леся Українка любила весну як пору відродження, оновлення, надії. Тому лірична героїня її поезії стояла і «слухала весну», яка їй "багато говорила", співала пісні про любов, молодість, радощі й мрії. Прекрасна пейзажноінтимна поезія покладена на музику.

У вірші використовуються зорові й слухові образи.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)