Характеристика образу Божий чоловік "Чорна рада", П. Куліш:

Портрет і зовнішність героя: сліпий старець; темний на очі; латана свитина і без чобіт; довга, до самого пояса, борода ... процвіла сивинами.

Риси вдачі та характеру: високоморальний; щирий і безкорисливий; далекий від усього суєтного, мізерного, дріб’язкового; доброта і поважне ставлення до людей; індивідуальність, натхненність, патріотизм; духовний аристократизм; виявляє зверхність над народом, своїми моральними якостями вивищується над ним.

Герой і суспільство: національно зріла людина; натхненне виконання дум та історичних пісень; сум за долею України; допомога козакам лікувати їх рани; його сутність визначає дух, а не шлунок; «душа його жила не на землі, а на небі»; уславлює часи Хмельниччини; не відвідує чорну раду.

Народні ідеали гуманізму, мудрості, моральної досконалості яскраво розкриті в образі сліпого бандуриста — Божого чоловіка. На сторінках роману він відзначається високою свідомістю, ро­зумінням подій, виявляє своє неприйняття щодо дріб’язковості, мізерності буденного життя.
Впевнено та незалежно тримається він і в присутності козаць­кої верхівки. Мовою народних дум розповідає він про події, сумує за долею України, славить часи Б. Хмельницького.
Але Божий чоловік відмежовує себе він інших бандуристів. Коли інші кобзарі не гребували нагодою дрібного заробітку під час чорної ради, то він не пішов туди.
Куліш знайшов новий і, безперечно, цікавий ракурс для змалювання образу народного співця. Божий чоловік не закли­кає народ до боротьби, як Шевченкові кобзарі, як зображує їх і народна традиція, а кличе до милосердя, доброти. «В мене,— каже,— одна дорога по всьому світу. Блаженні милостивії, яко тії помилувані будуть»,— відповідає він Шрамові на запитання, куди він ітиме.