Характеристика (цитатна) Аделія Бухенбах повість Пригоди Івана Сили О. Гавроша:
Аделія Бухенбах - власниця цирку, належить до аристократичних кіл, заможна, впливова, спілкується з представниками влади. ЇЇ головна мета - зробити свій цирк успішним, популярним, щоб він приносив неймовірні прибутки. Вона не зважає на людей, а просто використовує їх, прагне слави та визнання. Із заможної родини. Вдова. Власниця цирку.
Портрет: "У кімнаті відвідування його чекала екстравагантна вродлива пані. - Мадам Бухенбах, - простягнула вона
Іванові свою ручку в чорній рукавичці. - Аделія.", "Ну то я його забираю, чи як? - холодно звернулася мадам Бухенбах до Бенцика.", "- Це моя нірка, - кинула вона недбало рукавички на стіл посеред кімнати, всуціль обклеєної афішами з великими написами “Цирк БУХЕНБАХ”. - Тільки не подумайте, що я вас викупила з великої любові до штанги чи гірських ведмедів. Ні, коханий! Це чистий бізнес." У мові Аделії відчувається зверхнє ставлення до простих людей, улесливість та манірність у розмові з людьми впливовими. ""- Сідайте, мій гірський ведмедику! -ласкаво запросила вона його на канапу біля себе."
Образ Аделії: розглядаючи її образ, автор порушує такі проблеми, як: проблема нечесності та непорядності, користолюбства, жадібності, зловживання своїм становищем, байдужості до долі людини, жорстокості у ставленні до інших. Аделія Бухенбах постає у творі людиною зі спотвореною душею. На початку повісті ми бачимо холоднокровну жінку, сувору, вимогливу, жорстоку бізнес леді, яка прагне розкішного життя, яка любить гроші, використовує людей, бреше підступно , дбаючи про власні інтереси.
Можливо, саме життя зробило її такою.Вона самотня, без опори та підтримки, дбає про те, щоб її цирк процвітав. Нелегкі обов`язки, боротьба за власне місце у жорсткому чоловічому світі зробили свою справу.
Але Аделія змінюється.Коли з Іваном Силою сталося нещастя вона дуже переживає за нього, можливо,відчуваючи свою провину, вона робить усе можливе, щоб Іван видужав. У кінці повісті вона закохується і знову стає звичайною жінкою, яка відчуває себе захищеною, коханою, ніжною та тендітною. У неї змінюються життєві орієнтири. Замість неспокійного, відповідального циркового життя директора , вона обирає сім`ю, кохання, спокійне життя. Вона стає чутливою до проблем інших, проявляє щедрість, чим дивує всіх.
Ставлення автора до Аделії: автор з одного боку ніби милується красою, вишуканістю цієї жінки, але часто ставить її у досить незручні ситуації, де прагне показати її справжню сутність, потворність думок, вчинків.Він спонукає читача розібратися ,чому така зовні гарна жінка себе так негідно поводить. У певних ситуаціях автор співчуває героїні, іноді іронізує , змальовуючи її образ, а в кінці повісті зовсім змінює її поведінку, від чогозмінюється ставлення до героїні і читача, і інших героїв повісті.