Характеристика (цитатна) карлика Піня повість Пригоди Івана Сили, О. Гаврош:
Карлик Піня належить до соціально незахищених суспільних кіл. Він постійно зазнавав знущань, образ від людей. Його принижували, він був самотнім та нещасним. Ніхто ніколи не допоміг йому у скрутній ситуації. По відношенню до себе він бачив жорстокість та байдужість. Тому не дивно, що його серце стало таким заздрісним, ненависним до інших, зокрема до Івана Сили, який в очах Піні був сильним, успішним, добрим, був загальним улюбленцем.

Карлик розповідав, що батьків не бачив зроду. Вони відцуралися від нього, щойно Піня народився з фізичними вадами. Що у дитячому будинку над ним знущалися як могли. Що жив він у холоді й голоді. І лише несамовита праця над собою зробила його циркачем. Що жодної рідної душі у цьому світі не має. Була у нього тільки мавпочка Беня/

Потворний зовні, карлик мав також і спотворену душу. Але як і інші герої твору, карлик Піня змінюється під впливом життєвих обставин. З першого моменту знайомства з героєм ми відчуваємо неприязнь до нього. Він усього боїться, заздрить Івану Силі, підступно хоче помститися йому, хоч насправді Іван нічого поганого йому не заподіяв, знущається над своєю мавпочкою, виявляючи безсилля та нікчемність. ""- Маленька потворо! - просичала вона. - Я знаю все, бо вносила за Івана заставу. Але якщо ти, підла твоя душко"

Ставлення автору: ввтор хоч і показує карлика Піню як підступного героя, готового через власну образу на тяжкий злочин, але в деякій мірі співчуває йому, примушує нас замислитися над причинами такої поведінки героя. Він влаштовує йому уроки, над якими обов`язково задумається і читач повісті. "- Отже, так, дорогий мій супермене, - Пандорський провів кинджалом біля шиї карлика, а далі розрізав мотузки на руках.  Якщо я хоч раз помічу, що ти щось затіваєш проти нашого цирку чи Івана Сили мадам Бухенбах про все довідається."