Доброго дня, Всеволод Нестайко!

Саме в дитинстві ми починаємо пізнавати життя. Потрапляючи в різноманітні ситуації, в цікаві та захоплюючі пригоди, ми вперше приймаємо рішення, проявляємо свій характер.

Так, герої Вашої повісті „Тореадори з Васюківки” бешкетують, але в кожного з них добре серце, благородні наміри, і вони намагаються довести власну самостійність у вирішенні різних проблем. До того ж перевіряється цінність справжньої дружби і не на словах, а конкретними справами. І читаючи повість, я побував з головними героями у різних життєвих ситуаціях, спостерігал за ними, спробувал з’ясувати, чи правильно чинили хлопці, як вони поводились, які риси характеру вони проявили. І, найголовніше, чого навчило життя і хлопців, і мене. Адже я та мої друзі так схожі на Павлушу і Яву.

Дякую Вам за те, що через цю повість я зміг розглядіти стосункі між хлопцями, в результаті яких перевіряється цінність справжньої дружби, тому що нема нічого кращого в житті за дружбу!