Деталі
Перегляди: 1334

Орієнтовний план до характеристики образу Мирослави.

1) Мирослава — головна героїня повісті І. Франка «Захар Беркут», дочка боярина Тугара Вовка.
2) Портрет і зовнішність.

Деталі
Перегляди: 1240

Орієнтовний план до характеристики образу Максима.

1) Максим — «молодий гірняк… перший удалець на всю тухольську верховину…»
2) Портрет і зовнішність героя.

Деталі
Перегляди: 1260

Привіт, Олесю.

Пишу листа, тому що тебе називають дивним, і іншими подібними словами, яки звучать з уст дітей, дорослих на вигоні, навіть рідного діда. Але знай, я не згоджуюся з твоїми односельцями, це підкреслює твій особливий внутрішній світ. На мою думку, бути не таким, як усі – це не значить бути гіршим!

Деталі
Перегляди: 1194

Твір починається з опису лося. Лось жив у заповіднику, людей не боявся, хоча раніше жив у тайзі і був диким. Але час минав і тепер він звик до людей. Далі ми дізнаємось, що потрапивши у річку навесні, коли було ще багато криги, лось почав тонути. Як він не боровся, але ні річка, ні міцна крига його не відпускали.

Деталі
Перегляди: 1835

Характеристика хлопчики-підберезники
1. Портрет
"Обидва плечисті, обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на одного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого більшого сусіда"

Деталі
Перегляди: 1448

Мені подобаються розповіді про подвиги різних героїв. Один з моїх улюблених героїв - Геракл. Це найвідоміший герой давньогрецьких міфів. Геракл був незвичайною людиною він був напівбогом. Його батьком був сам головний бог греків Зевс. Тому Геракл - найсильніший з героїв і зробив 12 великих подвигів.

Деталі
Перегляди: 1449

Сюжет повісті "Захар Беркут", І. Франко:
Події відбуваються 1241 року. Боярин Тугар Вовк прибуває з дочкою Мирославою у Тухольщину в Карпатах, де князь подарував йому землі. Максим, син місцевого старійшини Захара Беркута, та боярська дочка закохалися, — та Тугар Вовк категорично проти їхніх стосунків.

Деталі
Перегляди: 1713

«Доки будемо жити в громадськім порядку — доти ніяка ворожа сила не переможе нас». Ці слова сказав головний герой повісті Івана Франка «Захар Беркут». Він давно переконався, що людина сама, без громади, слабка і безпорадна. Нічого людина сама не вдіє. Тому ці слова звучать заповітом нащадкам.