Деталі
Перегляди: 539

Серед творів, присвячених показові гіркої жіночої долі, особливе місце посідає "Катерина" та "Наймичка".

Деталі
Перегляди: 863

Анкета, паспорт, характеристика до поеми (вірша) "Наймичка", Тараса Шевченка:

Деталі
Перегляди: 445

Тарас Шевченко у своїх творах зобразив земних - звичайних українських жінок – матерів. "Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки, мабуть, не знайти ні в одного з поетів світу", - так писав про Тараса Шевченка Максим Рильський. Нещасний в особистому житті Шевченко найвищу красу бачив у жінці, в матері. Образ коханої жінки, жінки – матері – улюблений образ Шевченка.

Деталі
Перегляди: 1006

Головною думкою казки "Дорога, що нікуди не вела", Джанні Родарі є те що будь-яку дорогу, подужає той, хто йде. Якщо людина сповнена бажання і прагнення, то що б йому не говорили, він досягне кращої мети і буде винагороджений. А також у казці висвітлюєтся проблема людської жадібності і завести.

Деталі
Перегляди: 1727

Мартіно Уперта Голова не повірила россказам про нікуди що не йде дорозі, і стала першопрохідцем тієї самої загадкової дороги, яка привела її в замок і нагородила скарбами.

Деталі
Перегляди: 921

Найголовнішою ідеєю казки "Дорога, що нікуди не вела", Джанні Родарі - це виховання наполегливісті у досягненні мети. Будь-яку дорогу, подужає той, хто йде. Якщо людина сповнена бажання і прагнення, то що б йому не говорили, він досягне кращої мети і буде винагороджений. А якщо по-споживацьки до всього ставитися, то не досягнеш нічого.

Деталі
Перегляди: 614

Ця казка, як і більшість казок Джанні Родарі, дуже цікава, а головне повчальна. Казка "Дорога, що нікуди не вела", Джанні Родарі написана дуже простою мовою, легко сприймається, а головне, в ній відбивається наше життя.

Деталі
Перегляди: 4118

Інший не менш цікавий персонаж – Стефко Вус.

Характеристика Стефко Вус - цьому хлопцю не пощастило у житті, його батько випиває. У Стефки немає справжніх друзів, його виховує вулиця, поступово підштовхуючи до злочинного життя. Але важливо те, що Стефко не змальовується як хуліган і потенційний злочинець, читач бачить його внутрішній світ, самотність, співчуває і, можливо, інакше подивиться на подібних людей у своєму житті.