Аналіз повість "Кайдашева сім’я", І. С. Нечуй-Левицький:

Тема: показ реалістичних і трагічних за суттю картин дрібновласницького побуту селянства другої половини XIX століття (після реформи 1861 року).

Проблематика: висвітлювала злободенні проблеми того часу: злиденне життя селян, непомірні податки, руйнування патріархального укладу села, темноту й забитість селян; проблему людської гідності та свободи, взаємин батьків і дітей.

Ідея: автор гостро розкритикував окремі вади існуючого суспільного ладу, які спотворювали людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення; висміяв жорстокість і дріб’язковість у людських стосунках; висловив сум за людей, які морально занепадають.

Жанр: це соціально-побутова повість-хроніка; твір, у якому картини родинного життя і побуту зображені на фоні певних соціальних подій або зв’язані з тими чи іншими суспільними обставинами.

Композиція повісті: експозиція — опис села Семигори, портрети головних героїв, розмова братів про дівчат, роздратування батька через неробство синів, залицяння Карпа до Мотрі, оглядини в Довбишів. Зав’язка конфлікту в родині Кайдашів настає після одруження Карпа. Поява молодої сім’ї породжує суперечки за власність між двома поколіннями. Розвиток в повісті є послідовний виклад подій життя селянської родини: сутички між Кайдашихою і Мотрею, Карпом і батьком, прихід у сім’ю Мелашки, загострення кон­фліктів, розшуки Мелашки, пияцтво і смерть Омелька Кайдаша, розподіл спадщини. Кульмінація — епізод сварки Кайдашихи з Мотрею, внаслідок чого свекруха залишилася без ока. Розв’язка примирення двох сімей після того, як всохла груша, причина багатьох сварок. Розв’язка має символічний зміст — зло перестане ширитися, якщо його підрізати під корінь.

Основні гумористичні прийоми:
- яскраве змалювання комічних ситуацій (Мотря на горищі з курячими яйцями в пазусі, помилкове залицяння ченця до баби Палажки, поїздка Кайдашів на розглядини на Запа­динці);
- широке використання комічних діалогів (розмова братів про дівчат);
- змалювання кумедних описів ("В хаті стало тихо, тільки борщ бризкав вряди-годи здоровими бульками, неначе старий дід гарчав, а густа каша ніби стогнала в горщику, під­німаючи затужавілий вершок угору...");
- влучне вживання незвичайних епітетів, смішних і дотепних словосполучень, порівнянь ("видроока Кайдашиха", Мотря тримала за пазухою "делікатний крам" — яйця, "свекруши­ще");
- композиційно виправдане широке введення жартівливої народної пісні, народних прислів’їв, приказок, фразеологізмів ("дядьки з носа виглядають", про бабу-знахарку Кай­дашиха подумала: "Чорна, як сам чорт, ще перелякає мого чоловіка").

Образи: Омелько Кайдаш, Маруся Кайдашиха, Карпо і Лаврін (їх сини), Мотря і Мелашка — жінки Карпа і Лавріна, баба Палажка і баба Параска, мати й батько Мелашки.

5 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 Rating 5.00 (1 Vote)