Аналіз вірша "Без надії сподіваюсь!", Л. Українка:
Тема: гімн життю.
Ліричний герой вірша — це людина енергійної, вольової і пристрасної вдачі, оптимістично налаштована, борець, якого ніхто й ніщо не змусить зректися своїх поглядів. Прагнення героїні позмагатися з чорними, реакційними силами викликає щире захоплення. Вона збирається сіяти "квітки на морозі", поливати їх гіркими, гарячими сльозами і свято вірить, що чудо здійсниться: від сліз крижана кора розтане і квіти зійдуть. Цей лейтмотив стає наскрізним у вірші, через що поезія звучить як своєрідний гімн життю.
Художні засоби: уся поезія побудована на антитезах, причому художні протиставлення іноді звучать як афористичні символічні вислови. Не місце думам осіннім, коли зараз весна золота. Крізь сльози поетеса сміятиметься, сіятиме квітки на морозі. Контрастними, іноді гіперболічними образами утверджується бажання жити, радіти, творити, боротися в ім’я кращого майбутнього.
Віршовий розмір: вірш написаний анапестом.